[Куплет 1]
Це сталося, Я знову у думках блукав
Схоже це найкраще із дозвіль, що коли-небудь мав
Сприйміть це правильно, у мене все більш ніж нормально
Просто це те місце, що для відпочинку оптимальне
Посеред решти згадок випливла одна
Як із власним ремеслом один репер владо ладнав
Собі давав на написання куплету хвилини
І, о дупо, в нього вийшов текст загалом досить сильний!
Хоча не схильний до розкотистої самокритики
Та сумніваюсь, що Я мав би результат саме таким
Із цих причин писатиму слова по силі швидше
І визначатиму чи далі так робити слід вже
А взагалі, просто багато надто справ у стосі
Якби міг то вимагав, щоб зменшили, бо з мене досить!
Дратуюсь бо усі старання немов би фіктивні
Рухаюсь проте лишаюсь на тому самому рівні!
Та це не основне, Я сам хочу бути в процесі
Навантаження велике, проте не маю претензій
У цьому сенсі є багато плюсів
Можу рухатись и синхронно плювати на проблеми всі
Звичайно злість безрезультатності це не знімає
Втім вона, як стимул на активні дії підбиває
Процес іде і де Я буду із часом – не знаю
Є ідея куди доведе проте Я сумнів маю
Відволікає даний факт від доцільних думок
Інші кажуть, що важливим шлях є, а не підсумок
Повідайте це тим, хто змерз на путі до хатин
«Ну ви ж ішли, тепер щасливо звикайте до домовин»
Додам у вир цей спір і тут таки його покину
Щоб годин на тих не гаяти, в кого думка незмінна
Ці традиційні тези вже давно покрились пилом
Дивно досить, як вони до цього часу уціліли
[Приспів]
У мене відчуття є, що час мимо протікає
Плин його краплин клітинами всіма тіло сприймає
Секунди поглинає, а вони мене
Ніби потопає в них свідомість і уже не вирине
Навколо все тісніше простір змикається
А его у нього вміститися відмовляється
А всередині й назовні бій відбувається
Через це. Повторимо іще раз усе!
У мене відчуття є, що час мимо протікає
Плин його краплин клітинами всіма тіло сприймає
Секунди поглинає, а вони мене
Ніби потопає в них свідомість і уже не вирине
Навколо все тісніше простір змикається
А его у нього вміститися відмовляється
А всередині й назовні бій відбувається
Через це. Продовжимо надалі усе!
[Куплет 2]
Я завжди думав, що все пов’язане в процес
Кожен вносить у загальну масу свій власний процент
На виході маємо сталу панораму стану
Де з усіх боків показано результат наших справ
Колись читав доволі варту цитату
Де сказано, що всі народи гідні власної влади
Але до чого тут усе, що проговорював до того?
Та просто ви у власних проблемах і є мотором!
Вам би навчитись працювати із кермом
Проте, як у житті – права купили й радо живемо
А потім люд іще й обурення виказує
Коли стрічка новин нову аварію показує
«А я ж не винен… так купив… але не я ж їх вбив»
Із такою логікою цей народ чекає див
Люди, це чудо, що ви ще живі, серйозно
Вам кінець пророкували вже давно в усіх прогнозах
Це не сарказм, а скоріше гіпертрофована правда
От дійсно, кому в світі без вас може гірше стати?
Ну все, тепер це вже перетворилося в знущання
Я глумлюсь і згадую себе в цьому стані в останнє
Насправді те, що Я хотів сказати – очевидне
Яким чином можна вплинути і спинити неспинне?
Краще починати зводити дорогу вже сьогодні
Тим, кого по колу тягне їздити, що йде в безодню
Це будівництво віку. Це надважливий проект
Це найбільший, незворотній і однобічний проспект
Усі ресурси і робота у будь-яку пору
Тим не менше не скоротять там колосальні затори
Вловили? Так? Затори телепнів
Запитання про гуманність відповідно трепетні
Нормальним людям шкода навіть покидьків
Буду ненормальним, бо цей план укотре накипів
[Приспів]
У мене відчуття є, що час мимо протікає
Плин його краплин клітинами всіма тіло сприймає
Секунди поглинає, а вони мене
Ніби потопає в них свідомість і уже не вирине
Навколо все тісніше простір змикається
А его у нього вміститися відмовляється
А всередині й назовні бій відбувається
Через це. Повторимо іще раз усе!
У мене відчуття є, що час мимо протікає
Плин його краплин клітинами всіма тіло сприймає
Секунди поглинає, а вони мене
Ніби потопає в них свідомість і уже не вирине
Навколо все тісніше простір змикається
А его у нього вміститися відмовляється
А всередині й назовні бій відбувається
Через це. Продовжимо надалі усе!
[Куплет 3]
Раніше сперечався увесь час із усіма
Мов постійно на меті щось у цьому дусі мав
Навіть жартома вважав, що через сварки й перепони
На турнірі з лайки стану усесвітнім чемпіоном
Пройшло. Лише здогадуюсь чому
Бо все, що було – лишилося на рівні схожому
Може тільки дратування стало досить очевидним
Але ж суперечок менше. Вірогідно звик з ним?
Ймовірно кількість гніву перейшла у якість
Нині в кожнім сперечанні, наче в горлі Я – кість
І найбільше допіка пуста недополеміка
«Реп – крутий! Ні – рок!». Ого, це рівень академіка!
«Скільки людей, стільки думок» і майже всі неправильні
Якщо Я неправий, то тоді свій досвід дай мені
Взагалі гризе відверто, як переконати впертих?
Коли аргументи не дають зійти із точок мертвих
Ну знаєте? Це наче фільтр у їх головах
Що усі невдачі обертає в купу переваг
І які би не казав їм протверезні речі
Цей самообман шляхи відходу забезпечив
Не дає покою думка – чи він виліковний?
Уникання сперечань надало бонус додатковий
Зараз замість спору, щоби точку зору нав’язати
Метикую, як до неї ще до початку схиляти
Видається так, що теоретик Я більше ніж практик
Це як заміряти сім разів щось, перш ніж розтинати
Наче розраховувати траєкторію снаряду
Поки в інших скінчилися всі – в ціль першим потрапляти
Й надалі Я у часі матиму лад
І обиратиму для нього море гарних витрат
І навіть складатиму і строки, і ноти у власний вклад
До речі, пісня часу забагато зайняла
[Приспів]
У мене відчуття є, що час мимо протікає
Плин його краплин клітинами всіма тіло сприймає
Секунди поглинає, а вони мене
Ніби потопає в них свідомість і уже не вирине
Навколо все тісніше простір змикається
А его у нього вміститися відмовляється
А всередині й назовні бій відбувається
Через це. Повторимо іще раз усе!
У мене відчуття є, що час мимо протікає
Плин його краплин клітинами всіма тіло сприймає
Секунди поглинає, а вони мене
Ніби потопає в них свідомість і уже не вирине
Навколо все тісніше простір змикається
А его у нього вміститися відмовляється
А всередині й назовні бій відбувається
Через це. Тепер уже напевно усе!
Це сталося, Я знову у думках блукав
Схоже це найкраще із дозвіль, що коли-небудь мав
Сприйміть це правильно, у мене все більш ніж нормально
Просто це те місце, що для відпочинку оптимальне
Посеред решти згадок випливла одна
Як із власним ремеслом один репер владо ладнав
Собі давав на написання куплету хвилини
І, о дупо, в нього вийшов текст загалом досить сильний!
Хоча не схильний до розкотистої самокритики
Та сумніваюсь, що Я мав би результат саме таким
Із цих причин писатиму слова по силі швидше
І визначатиму чи далі так робити слід вже
А взагалі, просто багато надто справ у стосі
Якби міг то вимагав, щоб зменшили, бо з мене досить!
Дратуюсь бо усі старання немов би фіктивні
Рухаюсь проте лишаюсь на тому самому рівні!
Та це не основне, Я сам хочу бути в процесі
Навантаження велике, проте не маю претензій
У цьому сенсі є багато плюсів
Можу рухатись и синхронно плювати на проблеми всі
Звичайно злість безрезультатності це не знімає
Втім вона, як стимул на активні дії підбиває
Процес іде і де Я буду із часом – не знаю
Є ідея куди доведе проте Я сумнів маю
Відволікає даний факт від доцільних думок
Інші кажуть, що важливим шлях є, а не підсумок
Повідайте це тим, хто змерз на путі до хатин
«Ну ви ж ішли, тепер щасливо звикайте до домовин»
Додам у вир цей спір і тут таки його покину
Щоб годин на тих не гаяти, в кого думка незмінна
Ці традиційні тези вже давно покрились пилом
Дивно досить, як вони до цього часу уціліли
[Приспів]
У мене відчуття є, що час мимо протікає
Плин його краплин клітинами всіма тіло сприймає
Секунди поглинає, а вони мене
Ніби потопає в них свідомість і уже не вирине
Навколо все тісніше простір змикається
А его у нього вміститися відмовляється
А всередині й назовні бій відбувається
Через це. Повторимо іще раз усе!
У мене відчуття є, що час мимо протікає
Плин його краплин клітинами всіма тіло сприймає
Секунди поглинає, а вони мене
Ніби потопає в них свідомість і уже не вирине
Навколо все тісніше простір змикається
А его у нього вміститися відмовляється
А всередині й назовні бій відбувається
Через це. Продовжимо надалі усе!
[Куплет 2]
Я завжди думав, що все пов’язане в процес
Кожен вносить у загальну масу свій власний процент
На виході маємо сталу панораму стану
Де з усіх боків показано результат наших справ
Колись читав доволі варту цитату
Де сказано, що всі народи гідні власної влади
Але до чого тут усе, що проговорював до того?
Та просто ви у власних проблемах і є мотором!
Вам би навчитись працювати із кермом
Проте, як у житті – права купили й радо живемо
А потім люд іще й обурення виказує
Коли стрічка новин нову аварію показує
«А я ж не винен… так купив… але не я ж їх вбив»
Із такою логікою цей народ чекає див
Люди, це чудо, що ви ще живі, серйозно
Вам кінець пророкували вже давно в усіх прогнозах
Це не сарказм, а скоріше гіпертрофована правда
От дійсно, кому в світі без вас може гірше стати?
Ну все, тепер це вже перетворилося в знущання
Я глумлюсь і згадую себе в цьому стані в останнє
Насправді те, що Я хотів сказати – очевидне
Яким чином можна вплинути і спинити неспинне?
Краще починати зводити дорогу вже сьогодні
Тим, кого по колу тягне їздити, що йде в безодню
Це будівництво віку. Це надважливий проект
Це найбільший, незворотній і однобічний проспект
Усі ресурси і робота у будь-яку пору
Тим не менше не скоротять там колосальні затори
Вловили? Так? Затори телепнів
Запитання про гуманність відповідно трепетні
Нормальним людям шкода навіть покидьків
Буду ненормальним, бо цей план укотре накипів
[Приспів]
У мене відчуття є, що час мимо протікає
Плин його краплин клітинами всіма тіло сприймає
Секунди поглинає, а вони мене
Ніби потопає в них свідомість і уже не вирине
Навколо все тісніше простір змикається
А его у нього вміститися відмовляється
А всередині й назовні бій відбувається
Через це. Повторимо іще раз усе!
У мене відчуття є, що час мимо протікає
Плин його краплин клітинами всіма тіло сприймає
Секунди поглинає, а вони мене
Ніби потопає в них свідомість і уже не вирине
Навколо все тісніше простір змикається
А его у нього вміститися відмовляється
А всередині й назовні бій відбувається
Через це. Продовжимо надалі усе!
[Куплет 3]
Раніше сперечався увесь час із усіма
Мов постійно на меті щось у цьому дусі мав
Навіть жартома вважав, що через сварки й перепони
На турнірі з лайки стану усесвітнім чемпіоном
Пройшло. Лише здогадуюсь чому
Бо все, що було – лишилося на рівні схожому
Може тільки дратування стало досить очевидним
Але ж суперечок менше. Вірогідно звик з ним?
Ймовірно кількість гніву перейшла у якість
Нині в кожнім сперечанні, наче в горлі Я – кість
І найбільше допіка пуста недополеміка
«Реп – крутий! Ні – рок!». Ого, це рівень академіка!
«Скільки людей, стільки думок» і майже всі неправильні
Якщо Я неправий, то тоді свій досвід дай мені
Взагалі гризе відверто, як переконати впертих?
Коли аргументи не дають зійти із точок мертвих
Ну знаєте? Це наче фільтр у їх головах
Що усі невдачі обертає в купу переваг
І які би не казав їм протверезні речі
Цей самообман шляхи відходу забезпечив
Не дає покою думка – чи він виліковний?
Уникання сперечань надало бонус додатковий
Зараз замість спору, щоби точку зору нав’язати
Метикую, як до неї ще до початку схиляти
Видається так, що теоретик Я більше ніж практик
Це як заміряти сім разів щось, перш ніж розтинати
Наче розраховувати траєкторію снаряду
Поки в інших скінчилися всі – в ціль першим потрапляти
Й надалі Я у часі матиму лад
І обиратиму для нього море гарних витрат
І навіть складатиму і строки, і ноти у власний вклад
До речі, пісня часу забагато зайняла
[Приспів]
У мене відчуття є, що час мимо протікає
Плин його краплин клітинами всіма тіло сприймає
Секунди поглинає, а вони мене
Ніби потопає в них свідомість і уже не вирине
Навколо все тісніше простір змикається
А его у нього вміститися відмовляється
А всередині й назовні бій відбувається
Через це. Повторимо іще раз усе!
У мене відчуття є, що час мимо протікає
Плин його краплин клітинами всіма тіло сприймає
Секунди поглинає, а вони мене
Ніби потопає в них свідомість і уже не вирине
Навколо все тісніше простір змикається
А его у нього вміститися відмовляється
А всередині й назовні бій відбувається
Через це. Тепер уже напевно усе!
( Iunu )
www.ChordsAZ.com