[Приспів]
Якби Я знав із чого починати кожен день
Як опанувати те, що повсякчас не так іде
Куди вкладати найдрібніші частки часу
Як міняти те, що викликає відразу відразу
Я міг би дати ради розвитку в його зародку
Мати тут усе і зараз замість утішних відсотків
І в дупу тих, у кого думка є, немов це надто
Нудно досягати всього й зусиль не докладати
Якби Я знав із чого починати кожен день
Як опанувати те, що повсякчас не так іде
Куди вкладати найдрібніші частки часу
Як міняти те, що викликає відразу відразу
Я міг би дати ради розвитку в його зародку
Мати тут усе і зараз замість утішних відсотків
І в дупу тих, у кого думка є, немов це надто
Нудно досягати всього й зусиль не докладати
[Куплет 1]
У мене ця багатошарова дилема знову
Всі думки, що Я ввійшов у давню, дивну, дику змову
Коли усі, хто тут були і є – підігравали
Тим, кому з початку світу розуму не вистачало
О, зову Я про це. Немов це варте слів
Бо усі це знають, Я чогось нового – не відкрив
Схоже на рідкий, але довгий приклад у історії
Проблеми знають, проте всі терплять повтори їх
У решті-решт здається ніби більшість – ідіоти
Вперті, в кого на три чверті мозок стоїть без роботи
А ця четверта та єдина діяльна частина
Робить все, аби нічого не робити задля зміни
Це і брехня собі, що справи й так доволі гарні
І слова багатопарні, наче всі зусилля – марні
Зловтішна радість із падінь тих, хто здіймався вище
«Бачиш, тут в тім діло, що ти зовсім не кращій за інших»
Угу, в тім діло, а не в тому, що більшість – дебіли
І що меншість більше з більшістю спільних справ не хотіла
Тож ми приходимо до суперечливого стану
Де кретинів меншість, тим не менше, більшістю постала
О, забагато заборонених сказав лексем?
Я просто обмовився, Я на у вазі мав не це
І взагалі надалі буду мати на увазі
Що ви всі – тонкі натури. Й довго маєтесь в образі
А Я в своєму образі того, кого це не чіпає
Робить вигляд, що на гірше зміни ці не помічає
Бо як у всіх десь у середині снують думки
«Не зламається тенденція ніколи і ніким»
У такому випадку кому крім мене треба зміни?
Нащо першим туди йти де все одно процес неспинний?
Цей вибір усереднений – важливіший за мій
Тому краще постаті моїй існувати самій
[Приспів]
Якби Я знав із чого починати кожен день
Як опанувати те, що повсякчас не так іде
Куди вкладати найдрібніші частки часу
Як міняти те, що викликає відразу відразу
Я міг би дати ради розвитку в його зародку
Мати тут усе і зараз замість утішних відсотків
І в дупу тих, у кого думка є, немов це надто
Нудно досягати всього й зусиль не докладати
Якби Я знав із чого починати кожен день
Як опанувати те, що повсякчас не так іде
Куди вкладати найдрібніші частки часу
Як міняти те, що викликає відразу відразу
Я міг би дати ради розвитку в його зародку
Мати тут усе і зараз замість утішних відсотків
І в дупу тих, у кого думка є, немов це надто
Нудно досягати всього й зусиль не докладати
[Куплет 2]
Усюди суне, схоже, усюдисуще вагання
Вимагати більшого, чи не вмикати намагання?
Нами гарно грають обставини, або ми над ними?
Ти частина світу, чи світ відчуттів – тебе частина?
Тепер зайшов далеко надто у нетрі теорій
Ідеальне чи матеріальне в основі всіх створень
Відсотків дев’яносто стовідсотково не знають
Що Я тут кажу із чим у римах даних справу маюсь
А Я мозок ламаю. Мені навіть і не шкода
Мені все одно, якщо хтось проти. Я не прошу згоди
Але ось казус після цих напористих уражень
Якось поступово якість думки йде в голови ваші
Як маніяк, що гоїть навіть спадкові недуги
Ті, які ніяк не виліковую інші потуги
Проте, як кожен лікар іноді і Я – безсилий
«Він не помирає, стан стабільний, він просто - дебіл»
Знову довелося додати досить гострі слова
Вивіреним вмістом розфасувати власне зло вам
Це ніби промислова форма роботи
Де все влаштовано аби складати в ній мовні звороти
І повна марева реве уява у пориві
Видати думки ще доки мозок їх не перевірив
Вони їдкі й різкі із доволі простих причин
Бо передають буття, що неприкрашене нічим
Тому ця інформація до духу йде не всім
Вона мов магніт, отож складається з двох полюсів
До одного притягує адептів реалізму
Хто обізнаності біль за об’єктивну жертву визнав
Із боку іншого його два світосприйняття
Всякий з їхніх носіїв собі розсудливість відтяв
Ці опти-песимісти більшістю є кожен пленум
Хоч і втілюють дві крайності однієї проблеми
[Приспів]
Якби Я знав із чого починати кожен день
Як опанувати те, що повсякчас не так іде
Куди вкладати найдрібніші частки часу
Як міняти те, що викликає відразу відразу
Я міг би дати ради розвитку в його зародку
Мати тут усе і зараз замість утішних відсотків
І в дупу тих, у кого думка є, немов це надто
Нудно досягати всього й зусиль не докладати
Якби Я знав із чого починати кожен день
Як опанувати те, що повсякчас не так іде
Куди вкладати найдрібніші частки часу
Як міняти те, що викликає відразу відразу
Я міг би дати ради розвитку в його зародку
Мати тут усе і зараз замість утішних відсотків
І в дупу тих, у кого думка є, немов це надто
Нудно досягати всього й зусиль не докладати
Якби Я знав із чого починати кожен день
Як опанувати те, що повсякчас не так іде
Куди вкладати найдрібніші частки часу
Як міняти те, що викликає відразу відразу
Я міг би дати ради розвитку в його зародку
Мати тут усе і зараз замість утішних відсотків
І в дупу тих, у кого думка є, немов це надто
Нудно досягати всього й зусиль не докладати
Якби Я знав із чого починати кожен день
Як опанувати те, що повсякчас не так іде
Куди вкладати найдрібніші частки часу
Як міняти те, що викликає відразу відразу
Я міг би дати ради розвитку в його зародку
Мати тут усе і зараз замість утішних відсотків
І в дупу тих, у кого думка є, немов це надто
Нудно досягати всього й зусиль не докладати
[Куплет 1]
У мене ця багатошарова дилема знову
Всі думки, що Я ввійшов у давню, дивну, дику змову
Коли усі, хто тут були і є – підігравали
Тим, кому з початку світу розуму не вистачало
О, зову Я про це. Немов це варте слів
Бо усі це знають, Я чогось нового – не відкрив
Схоже на рідкий, але довгий приклад у історії
Проблеми знають, проте всі терплять повтори їх
У решті-решт здається ніби більшість – ідіоти
Вперті, в кого на три чверті мозок стоїть без роботи
А ця четверта та єдина діяльна частина
Робить все, аби нічого не робити задля зміни
Це і брехня собі, що справи й так доволі гарні
І слова багатопарні, наче всі зусилля – марні
Зловтішна радість із падінь тих, хто здіймався вище
«Бачиш, тут в тім діло, що ти зовсім не кращій за інших»
Угу, в тім діло, а не в тому, що більшість – дебіли
І що меншість більше з більшістю спільних справ не хотіла
Тож ми приходимо до суперечливого стану
Де кретинів меншість, тим не менше, більшістю постала
О, забагато заборонених сказав лексем?
Я просто обмовився, Я на у вазі мав не це
І взагалі надалі буду мати на увазі
Що ви всі – тонкі натури. Й довго маєтесь в образі
А Я в своєму образі того, кого це не чіпає
Робить вигляд, що на гірше зміни ці не помічає
Бо як у всіх десь у середині снують думки
«Не зламається тенденція ніколи і ніким»
У такому випадку кому крім мене треба зміни?
Нащо першим туди йти де все одно процес неспинний?
Цей вибір усереднений – важливіший за мій
Тому краще постаті моїй існувати самій
[Приспів]
Якби Я знав із чого починати кожен день
Як опанувати те, що повсякчас не так іде
Куди вкладати найдрібніші частки часу
Як міняти те, що викликає відразу відразу
Я міг би дати ради розвитку в його зародку
Мати тут усе і зараз замість утішних відсотків
І в дупу тих, у кого думка є, немов це надто
Нудно досягати всього й зусиль не докладати
Якби Я знав із чого починати кожен день
Як опанувати те, що повсякчас не так іде
Куди вкладати найдрібніші частки часу
Як міняти те, що викликає відразу відразу
Я міг би дати ради розвитку в його зародку
Мати тут усе і зараз замість утішних відсотків
І в дупу тих, у кого думка є, немов це надто
Нудно досягати всього й зусиль не докладати
[Куплет 2]
Усюди суне, схоже, усюдисуще вагання
Вимагати більшого, чи не вмикати намагання?
Нами гарно грають обставини, або ми над ними?
Ти частина світу, чи світ відчуттів – тебе частина?
Тепер зайшов далеко надто у нетрі теорій
Ідеальне чи матеріальне в основі всіх створень
Відсотків дев’яносто стовідсотково не знають
Що Я тут кажу із чим у римах даних справу маюсь
А Я мозок ламаю. Мені навіть і не шкода
Мені все одно, якщо хтось проти. Я не прошу згоди
Але ось казус після цих напористих уражень
Якось поступово якість думки йде в голови ваші
Як маніяк, що гоїть навіть спадкові недуги
Ті, які ніяк не виліковую інші потуги
Проте, як кожен лікар іноді і Я – безсилий
«Він не помирає, стан стабільний, він просто - дебіл»
Знову довелося додати досить гострі слова
Вивіреним вмістом розфасувати власне зло вам
Це ніби промислова форма роботи
Де все влаштовано аби складати в ній мовні звороти
І повна марева реве уява у пориві
Видати думки ще доки мозок їх не перевірив
Вони їдкі й різкі із доволі простих причин
Бо передають буття, що неприкрашене нічим
Тому ця інформація до духу йде не всім
Вона мов магніт, отож складається з двох полюсів
До одного притягує адептів реалізму
Хто обізнаності біль за об’єктивну жертву визнав
Із боку іншого його два світосприйняття
Всякий з їхніх носіїв собі розсудливість відтяв
Ці опти-песимісти більшістю є кожен пленум
Хоч і втілюють дві крайності однієї проблеми
[Приспів]
Якби Я знав із чого починати кожен день
Як опанувати те, що повсякчас не так іде
Куди вкладати найдрібніші частки часу
Як міняти те, що викликає відразу відразу
Я міг би дати ради розвитку в його зародку
Мати тут усе і зараз замість утішних відсотків
І в дупу тих, у кого думка є, немов це надто
Нудно досягати всього й зусиль не докладати
Якби Я знав із чого починати кожен день
Як опанувати те, що повсякчас не так іде
Куди вкладати найдрібніші частки часу
Як міняти те, що викликає відразу відразу
Я міг би дати ради розвитку в його зародку
Мати тут усе і зараз замість утішних відсотків
І в дупу тих, у кого думка є, немов це надто
Нудно досягати всього й зусиль не докладати
( Iunu )
www.ChordsAZ.com