[Куплет 1]
Я опускався сходами собі до низу дому
Стара двірник немов таїлась у під’їзді тому
В ранковій прохолоді імовірно змерзла
І чогось зла верзла, коли йшов повз, що наводжу безлад
«Чого тут прибирати?», думав про її роботу
«Хтось її поставив бурмотати, впевнений достоту»
А Я малий мені ледь мої шість виповнились
Та ні пари з вуст не спало, замість слів «Ви помилились»
Така от правда
У дитинстві вчили на дорослу критику мовчати
Тому лишалося лише без галасу вивчати
Те, що час від часу можуть безпідставно докучати
Тож до вулиці дістався
Цілий день попереду тоді вже розкішшю здавався
Пригадую погано як його проводив далі
Вимальована картина переховує деталі
[Приспів]
Погода на догоду кращає на передовій дій
Та утім як тільки далі спробувати відійти й
Постане на пустих словах людей нестримний вітер
Переросте у грім, нестерпно буде їм у вуха бити
Проте нема там світла блискавок та загрози грози
Кожен уже приймав стан звикло і прагнення зміни не виголосив
Наслідок тісно окований передумовами, цим невідрадний украй
Я покидаю околицю дану туди повертаю де збираю рай
[Куплет 2]
Тум-тум-тум І знову сходи
Спогади на вихід назовні з ними шукають згоди
В цім із класом разом просувалися усі до низу
Тій ході поклав початок від дзвону досить дурний звук
Я сам казав собі запам’ятати цей процес
Не збагну на біса зараз досі згадую про це з
Частотою ніби то є немаловажливий спогад
Не складу ніяк свій власний погляд із приводу того
Угору очі підіймав на тисняву за мною
Натовп просування позначав луною голосною
Всі, чи майже всі, себе вели як розумом відсталі
В день той утомився бо укотре немало дістали
Тож ми ішли і далі бо попереду їдальня
Вигляд мало це мов нас пастух веде на поле дальнє
Враження загальне курс на висновок цим прокладає
Що звичайно виростаєм, та скотар не пропадає
[Приспів]
Погода на догоду кращає на передовій дій
Та утім як тільки далі спробувати відійти й
Постане на пустих словах людей нестримний вітер
Переросте у грім, нестерпно буде їм у вуха бити
Проте нема там світла блискавок та загрози грози
Кожен уже приймав стан звикло і прагнення зміни не виголосив
Наслідок тісно окований передумовами, цим невідрадний украй
Я покидаю околицю дану туди повертаю де збираю рай
[Куплет 3]
Навчання основне позаду, надалі посади
І якщо все вийде то тексти небувалі писати
А взагалі доволі складно уявляти справи
Забагато планів став будувати й цілей поставив
У труну стабільності забив цим прикінцевий цвях
І тепер учитися сидіти на кількох стільцях
Близьке майбутнє дістає мінливі обриси
Не дає стійких уявлень і воно недобре цим
Я не плекаю сподівань великих у цім сенсі
Не знайти відразу відповідних рішень від проблем всіх
Що невичерпні майже, змінна тільки їхня якість
Знаю це, але в нових умовах почуваюсь як гість
Здається всі життєві стадії нещадно вчать
Бути в натовпі й мовчати, бо всі інші на дно мчать
Багато учнів гарних це знання засвоїли
Та мої недоліки це обійти дозволили
[Приспів]
Погода на догоду кращає на передовій дій
Та утім як тільки далі спробувати відійти й
Постане на пустих словах людей нестримний вітер
Переросте у грім, нестерпно буде їм у вуха бити
Проте нема там світла блискавок та загрози грози
Кожен уже приймав стан звикло і прагнення зміни не виголосив
Наслідок тісно окований передумовами, цим невідрадний украй
Я покидаю околицю дану туди повертаю де збираю рай
Я опускався сходами собі до низу дому
Стара двірник немов таїлась у під’їзді тому
В ранковій прохолоді імовірно змерзла
І чогось зла верзла, коли йшов повз, що наводжу безлад
«Чого тут прибирати?», думав про її роботу
«Хтось її поставив бурмотати, впевнений достоту»
А Я малий мені ледь мої шість виповнились
Та ні пари з вуст не спало, замість слів «Ви помилились»
Така от правда
У дитинстві вчили на дорослу критику мовчати
Тому лишалося лише без галасу вивчати
Те, що час від часу можуть безпідставно докучати
Тож до вулиці дістався
Цілий день попереду тоді вже розкішшю здавався
Пригадую погано як його проводив далі
Вимальована картина переховує деталі
[Приспів]
Погода на догоду кращає на передовій дій
Та утім як тільки далі спробувати відійти й
Постане на пустих словах людей нестримний вітер
Переросте у грім, нестерпно буде їм у вуха бити
Проте нема там світла блискавок та загрози грози
Кожен уже приймав стан звикло і прагнення зміни не виголосив
Наслідок тісно окований передумовами, цим невідрадний украй
Я покидаю околицю дану туди повертаю де збираю рай
[Куплет 2]
Тум-тум-тум І знову сходи
Спогади на вихід назовні з ними шукають згоди
В цім із класом разом просувалися усі до низу
Тій ході поклав початок від дзвону досить дурний звук
Я сам казав собі запам’ятати цей процес
Не збагну на біса зараз досі згадую про це з
Частотою ніби то є немаловажливий спогад
Не складу ніяк свій власний погляд із приводу того
Угору очі підіймав на тисняву за мною
Натовп просування позначав луною голосною
Всі, чи майже всі, себе вели як розумом відсталі
В день той утомився бо укотре немало дістали
Тож ми ішли і далі бо попереду їдальня
Вигляд мало це мов нас пастух веде на поле дальнє
Враження загальне курс на висновок цим прокладає
Що звичайно виростаєм, та скотар не пропадає
[Приспів]
Погода на догоду кращає на передовій дій
Та утім як тільки далі спробувати відійти й
Постане на пустих словах людей нестримний вітер
Переросте у грім, нестерпно буде їм у вуха бити
Проте нема там світла блискавок та загрози грози
Кожен уже приймав стан звикло і прагнення зміни не виголосив
Наслідок тісно окований передумовами, цим невідрадний украй
Я покидаю околицю дану туди повертаю де збираю рай
[Куплет 3]
Навчання основне позаду, надалі посади
І якщо все вийде то тексти небувалі писати
А взагалі доволі складно уявляти справи
Забагато планів став будувати й цілей поставив
У труну стабільності забив цим прикінцевий цвях
І тепер учитися сидіти на кількох стільцях
Близьке майбутнє дістає мінливі обриси
Не дає стійких уявлень і воно недобре цим
Я не плекаю сподівань великих у цім сенсі
Не знайти відразу відповідних рішень від проблем всіх
Що невичерпні майже, змінна тільки їхня якість
Знаю це, але в нових умовах почуваюсь як гість
Здається всі життєві стадії нещадно вчать
Бути в натовпі й мовчати, бо всі інші на дно мчать
Багато учнів гарних це знання засвоїли
Та мої недоліки це обійти дозволили
[Приспів]
Погода на догоду кращає на передовій дій
Та утім як тільки далі спробувати відійти й
Постане на пустих словах людей нестримний вітер
Переросте у грім, нестерпно буде їм у вуха бити
Проте нема там світла блискавок та загрози грози
Кожен уже приймав стан звикло і прагнення зміни не виголосив
Наслідок тісно окований передумовами, цим невідрадний украй
Я покидаю околицю дану туди повертаю де збираю рай
( Iunu )
www.ChordsAZ.com