[Lyric] Blazes of Starlit Firmament (Dragobrath)

"Ой, Ти викриши, викриш вогонь
Камінь в камінь бий кремінь палаючих зорей
Спалахами безодню ночі засвіти
Нескінченності вічність тим вогнем запали! Спали її! Спали!

Запали небосхил зірок полум'ям!
Запали! Хай горить височінь нічна!
Горить! Холодне їх полум'я
Гризе ночі край чорний
Запали його! Запали! Запали зоряним полум'ям!"

Заклинали-кричали ліси
Бормотали печерами гори
Стогнали, хрипіли, ревли старі пні
До Місяця, в хмарах похованого
Шепотіли болота і мохи їх
Що задуху топили у холоді сутінок
Похитнулося тускле повітря бліде
Серед неба зграї хмар-воронів

Оживали й хрипіли навіть пні неживі
Під землею спліталось трухляве коріння їх
Рухалося усе навкруги
З гуркотом сунулось замшіле каміння
Ворухнувся похований Місяць блідий
Крізь саван із хмар ножем прорізався
Відбивався від мороків-воронів
Вибивав кременем іскри зоряні

Запалав Небосхил нічний
Полетіло вороняче пір'я опалене
Його вітер погнав на болота лісні
Розійшлися хмари, поранені спалахами

Серед сморіду дрягов у пір'я
Чорне – мороки огорталися
Забивалися під коряги у мохи
Скоріше у сирість ховалися

У безодні нічній на шибениці
Вітри колихали Місяць
Йому колискову співали
Зоряного Небосхилу Спалахи